ЖУРНАЛ
КУЛЬТУРНО
АНАЛІТИЧНИЙ
Допоки хоч одне дитя десь плаче − ти зобов`язаний жити
Грінченко Олена Миколаївна
Посада: Голова правління Волинського обласного відділення Дитячого фонду України, заступник голови правління Дитячого фонду України
Щастя це: все життя і моя кохана людина
Найцінніша якість людини: доброта
Керівник повинен вміти: організувати колектив, думати і творити
Ранок починається: зі склянки води
Ніхто не здогадується, що: я закохана...
Улюблена книга: «Кобзар» Т.Г.Шевченка, Збірка віршів Л.Українки
Надихають: добрі слова, побажання, спілкування з дітьми та колегами
Улюблена цитата: «Творіть добро, відганяйте зло»
Сьогодні, як завжди, вона усміхнена, привітна і радо зустрічає всіх, хто приходить в Дитячий фонд в гості, по справах, чи з проблемою. Жінка з великим серцем, з великою любов`ю до життя, з дитячими мріями, грандіозними планами й проектами, яка любить казки про добро, яка всупереч усім реаліям життя, вірить у велику силу справедливості, дарує людям радість, допомагає діткам-сиротам і стверджує, що все найкраще ще попереду.
Коротко про себе.
Я сирота. Виховувала мене тітка з бабусею та дідусем. В дитинстві я була вередливою дівчинкою, але не дивлячись на це, дуже любила вчитися і вчити, тому в 5 років, вміючи писати та читати, збирала навколишніх дітей і вчила їх віршиків. У школі я навчалась добре, але змушена була дуже рано піти працювати на шахту, маючи лише 14 років. Завжди мріяла бути вчителькою і моя мрія здійснилась.
Коли створювався Радянський Дитячий фонд імені Леніна, головним завданням якого була допомога дітям-сиротам у навчанні, вихованні та матеріальному забезпеченні, мене призначили Головою Правління. За свою діяльність маю нагороди: орден «Знак пошани» (1976 р.), «За заслуги» III ступеня (2009 р.), Преподобного Нестора Літописця II та II ступенів, медалі, грамоти й подяки від облдержадміністрації та обласної ради, я є лауреатом першої Волинської незалежної премії за високі професійні та громадські досягнення «Людина року Волинського краю-99», «Людина року Волинського краю-13».
Про історію Волинського обласного відділення Дитячого фонду України.
Фонд було створено у 1988 році. Він мав назву «Радянський Дитячий фонд імені Леніна». Засновниками були облрада, відділи та управління облвиконкому, обком комсомолу, обком ДТСААФ, облспоживспілка, комітети культури і спорту, засоби масової інформації, а також трудові колективи промислових підприємств. Сьогодні у структурі обласного відділення нараховується 20 районних і міських організацій.
Яка процедура надання допомоги Дитячим Фондом?
Головним завданням Фонду є соціально-правовий захист дітей та жінок. В нас зібрана картотека про дітей-сиріт, акти обстеження їх житлово-побутових умов та заяви опікунів. На засіданні Президії Правління розглядаються усі заяви і тоді виділяється матеріальна допомога.
Співпрацюючи з Волинським обласним дитячим територіально-медичним об'єднанням, педагогічними студентськими та учнівськими колективами, релігійними конфесіями, ми даруємо дітям радість, віру, надію, любов та впевненість у власних силах.
Хто є найбільшими меценатами Вашого Фонду? Як здійснюється процес їхнього пошуку?
По-перше, Голова Правління систематично дає інтерв’ю по телебаченню, по-друге – ми рекламуємо нашу діяльність, по-третє – проводимо благодійні акції. Про нас люди знають. Зараз важко, але ті, хто поруч працює, кажуть, що так має бути, що в майбутньому буде краще. Найбільшу підтримку ми отримуємо від влади, української Православної церкви, духовенства, Владики Ніфонта та телебачення. Від імені усіх знедолених дітей, ми з великою вдячністю приймемо будь-яку допомогу від небайдужих людей, а також цінуємо всіх тих, хто протягом часу існування Дитячого фонду підтримує нас.
Яка емоційна сторона праці у Фонді? Які проблеми найчастіше виникають?
Фонд – частина мого життя, мій біль, моя радість. Наповнення бюджету для забезпечення повноцінної допомоги для дітей −– це найбільша проблема.
Чи існують зараз конкретні проекти чи програми, які потребують підтримки?
Є чимало проектів. От уже багато років втілюємо в життя цільові програми «Участь у долі дітей», «Обдаровані діти», «Здорова дитина – здорова нація», «Випускник-сирота», «Поспішаймо робити добро» та ін.
Який вплив на Ваше життя здійснив Дитячий фонд?
Позитивний. Я в Дитячому фонді навчилась терпіння. Я отримую велике задоволення від того, що можу допомогти дітям-сиротам та знедоленим. Радію, що маю честь працювати з людьми, які мають великі серця. Загалом, все своє особисте життя я присвятила дітям, нашим дітям, адже чужих дітей не буває.
Чи важко бути жінкою-керівником?
Для мене ні. Коли людина думає, читає і творить, а таких багато, то тим і дається Божа ласка на управління. Важко в плані сліз, образ, того, що багато дітей хворіють, це дуже болюче питання.
Як Ви проводите своє дозвілля?
Дозвілля дітей − це і моє дозвілля. Дуже люблю відвідувати вистави та концерти в обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Г Шевченка. Також відвідую Палац Культури й Волинський академічний обласний театр ляльок. Полюбляю мистецтво, співи, танці та походи в гори.
Про Україну.
Я живу в Україні, я люблю свою Батьківщину і звідси нікуди й ніколи не поїхала б та не збираюсь, тому що мені моя земля пахне хлібом, добром, щастям і величчю. Хочеться мирного неба, щоб українці єдналися і робили все для процвітання нашої держави.
Побажання:
Від усієї душі бажаю Вам миру, миру, миру! Також величезного людського щастя, любові і добра! Нехай поруч з вами завжди будуть вірні та надійні друзі. Бажаю, щоб кожен прийдешній день ви зустрічали з посмішкою, з відчуттям радості, впевненості, з вірою, надією та любов'ю.
Волинське обласне відділення Дитячого Фонду України м. Луцьк, вул. Винниченка, 31
тел.: (0332) 72-82-84
VIP ІНТЕРВ`Ю
VIP ІНТЕРВ`Ю
Прості люди хочуть від простих депутатів, щоб був порядок
Досьє:
Діяльність: волонтерська, громадська, підприємницька
Депутат міської ради від партії «Укроп»
Засновник ГО «Серце патріота»
Як Ви заробили перші гроші?
Ще в інституті працював на різноманітних роботах. Досі пам’ятаю свою першу заробітну плату в 115 рублів з копійками.
А як почали займатися власною справою?
Працював 4 роки майстром в ПМК, потім продавав побутову техніку. А мій кум Микола сказав, що треба займатись чимось новим, наприклад – тротуарною плиткою. В Луцьку в 90-х роках такого ще не було. Поїхали за досвідом в Польщу. Почали з маленького цеху в 40 квадратів.
Виготовили першу литу плитку, нам тоді здавалось, що її так багато. А зараз ми за годину виробляємо стільки, скільки в той час виробляли за місяць.
Виробництво є важливим для економіки нашої держави. І хотілося б, щоб держава також була зацікавлена у виробниках. Хочеться відчувати якусь державну підтримку, хоча б у вигляді семінарів, консультацій. Зі сторони фіскальної служби хотілося б щоб система була простішою, щоб бухгалтерам було менше роботи.
Чи брали кредити?
Звісно брали, на розвиток виробництва. Але намагаємось обходитись без них. У нас кредит – це щось нереальне. От в Польщі кредити під 1,7%. А в нас – зовсім інші цифри.
Ваше завдання, як професіонала своєї галузі?
Головне завдання – щоб при виробництві були дотримані усі технології та використовувалися правильні компоненти. Таку плитку як у нас в регіоні мало хто робить, бо виробництво є досить трудомістким. У нас вона дуже якісна – про це говорять наші клієнти. А все тому, що ми литу плитку виробляємо дуже давно і вже знаємо усі секрети її виробництва.
Сергій Балицький
Хто привів Вас у політику?
Влітку, коли ми були на Сході, нам потрібно було переправити «двохсотих». Ми три доби були в Дніпропетровську. Я був вражений тим, який там волонтерській рух. В них сильний патріотичний дух, поєднаний з конкретними діями. Тоді ще жартували: «Весна йде, укроп сіємо, наша сила в цьому». Там вибудували величезну стіну, яка, можливо, стримала наступ Путіна. Коли починались передвиборчі перегони, я ще не думав про вибори. Потім побачив у списках Партію «Укроп» і вирішив, що треба.
Ви є в комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, ЖКГ, екології, транспорту та енергозбереження. Що скажете про питання утворення ОСББ?
Те, що треба створювати ОСББ – це однозначно. Це буде більш злагоджена робота. Але люди повинні бути готовими до того, що вони будуть самі собі господарі. А господар в своєму будинку знає, де протікає дах або де ще якісь неполадки. Чого може не знати майстер з ЖЕГу. Є лише інше питання: якщо утворяться ОСББ, хто буде їх усіх обслуговувати? Ті ж самі ЖЕГи?
Розкажіть Вашу точку зору на політичні реформи.
Політика – це завжди важкі питання. Завдання моє та моїх колег – займатись господарюванням, щоб наше місто процвітало!
От незрозуміло, як при люстрації враховують якісь прадавні заслуги. Якщо приймати Закон, то Закон має діяти для всіх. Бо якщо людина сьогодні непорядна, то з цим треба щось робити! Або відстороняти від роботи або інакше якось карати. Закон має діяти посекундно. Або ж якщо людина діяла неправомірно та виправилась, то потрібно підтримати! Як-от зараз тих, хто був у Партії Регіонів усіх під одну копірку змели та віднесли до дуже поганих людей. Але ж серед них і такі, хто дійсно є патріотами, є професіонали, є хороші люди.
Ви в партії «Укроп», яка в міськраді Луцька в опозиції. Не складно?
Ще тільки було п’ять сесій. Були лише загальні питання. Я думаю, що все буде добре. Головне усвідомлювати те, що ми всі працюємо на благо нашого рідного міста. І більше прислухатись до людей, до громади, яка нас обрала.
Що для Вас в пріоритеті?
Волонтерство. Я цим живу вдень і вночі. Мені приємно, що я можу комусь допомогти. Загалом ми з командою відправили більше 12 різних автомобілів на Схід. А от нещодавно відправили «Таблетку» (авт.- автомобіль УАЗ-452). Якщо вона збереже хоча б одне життя – це вже надихає. І хоча я не маю тих фінансів, щоб допомагати більше, я радий, що є люди, які підтримують наші починання.
Мені від невирішених волонтерських питань душа болить. Важливо передавати допомогу на госпіталь. Бо там знедолені, яким навіть дитячий малюнок вже є великою радістю.
Нещодавно був у Німеччині. Там мали зустріч із німцем, засновником ГО «Серце для України». Оскільки в Україні Ігор Климчук створив ще одну ГО з однойменною назвою і ми маємо одну мету з німецьким волонтерським центром «Серце для України», ми підписали меморандум про співпрацю. Тепер ми: громадська організація та волонтерський центр «Серце Патріота» та «Серце для України» офіційно об’єднались з німецьким волонтерським центром «Серце для України» і зможемо ще більше допомагати тим, хто цього потребує.
Чи не втратили довіру українці до волонтерів сьогодні, коли є стільки шахраїв?
Ми самі наголошуємо на тому, щоб в пакунках був номер телефону благодійника. Наприклад, якщо бабуся передає чай чи теплі шкарпетки для хлопців і вказує свій номер телефону – наші бійці віддзвоняться. І тому нам вірять і кількість благодійників збільшується.
Як сприймають нас, «бандерівців», сьогодні на Сході.
Скажу, що по Слов’янську, Краматорську, Дружківці, Костянтинівці, де війська нашого противника відійшли рік тому, люди були дуже насторожені. А зараз ті, хто поїхав до Росії та побачив, що їм там не раді, що їх відправляють мало не в Сибір, багато хто почав повертатись назад, переконують, що треба триматись України.
Ще рік тому була проблема, бо люди, які живуть на Сході, не відзначали наших національних свят. Раніше вони навіть не знали, коли в
Україні День Прапора. Серед двадцяти людей можливо один би знав. А зараз, місцями, коли туди приїжджаємо, то бачимо там ще більше патріотизму, ніж тут. Прапори українські, атрибутика… Так, таких людей небагато, бо все ж може бути. Наприклад, коли десять сусідів за радянську владу і Росію, а ти один такий український патріот, то, очевидно, що в такому середовищі буде зле. Коли у військовій формі ходимо, то все добре. А коли в цивільному одязі ще й десь російською мовою почати щось говорити проти України, то можна почути не дуже ласкаві слова. Там нині 50 на 50.
Нещодавно Ви отримали нову нагороду. Розкажіть про неї.
Ця нагорода не є моєю особистою заслугою. Це нагорода усієї команди нашого волонтерського центру «Серце патріота», який налічує понад 50 осіб, моєї племінниці Уляни, Баліцької Ольги. І хоча на Схід вони не їздять, але тут виконують силу-силенну різної волонтерської роботи, котра не для всіх є помітною. Ця нагорода стосується і тих, хто допомагав збирати ті посилки: усіх людей, підприємців, які долучилися до нашої волонтерської діяльності.
Це медаль за сприяння збройним силам України від міністра оборони генерала армії Полторака. Приємно, що зусилля бачать не лише ті, кому ми допомагаємо, їх оцінили ще й у Міністерстві.
Які маєте волонтерські плани в передсвятковий період?
Планую перед Великоднем їхати з писанками, паскою, ковбасами, вишиванками та іншою допомогою – цілий бус з причепом будемо везти. Там же з нашими хлопцями буду святкувати Великдень. Бо тут у нас все добре, а там потрібна підтримка.
Кому б ви хотіли сказати «Дякую»?
Я не можу виділити когось окремо. Я хочу подякувати всім нашим матерям, які виховали таких синів патріотів, які з перших днів боронять нашу землю від нападників.
Побажання.
Щоб скоріше закінчилась війна. Щоб ми або вибудували якусь стіну між Україною і ДНР/ЛНР або вже ворог відійшов та Україна стала цілісною. Щоб нашу Батьківщину перестали терзати вороги.
Довідково: Волонтерський центр «Серце патріота» працює з початку ведення військових дій на території України. Волонтери передають бійцям продукти харчування, засоби особистої гігієни, таблетки для очищення води, медикаменти, одяг, взуття, обмундирування, запчастини до спецтехніки, адресно доставляють посилки від рідних та близьких. За час роботи волонтери «Серця патріота» у зону бойових дій АТО здійснили понад 112 відряджень.
Телефони волонтерів:
050 80 197 02 Оля
099 27 45 685 Валя
Гол. офіс та склад:
м.Луцьк, вул.Винниченка, 31 (ВІППО)
Склад: ВИШКІВ БРУК, м.Луцьк, вул.Ціолковського, 17
Email: peremoga_ukraina@ukr.net
Доставляємо безпосередньо бійцям у зону АТО!
Якщо вам потрібно передати посилку, листи тим, хто там служить — звертайтесь!
VIP ІНТЕРВ`Ю
Як потрапити на телебачення? У Вас файний "блат"?
Перш за все, щоб потрапити на телебачення, треба бути талановитим, мати харизму. І важливим критерієм є вигляд, хороша природня краса – для дівчат це основне. А для хлопців – добре «підвішений» язик, гарна мова та інтелектуальна підготовка. Щодо «блату» – восьмеро випускників нашої Ранкової Телешколи вже є учасниками нашої команди, яка працює над цією щоденною передачею у прямому ефірі телеканалу «Нова Волинь».
О котрій годині починається робочий день в студії, з якою просинається Волинь?
За годину до початку ефіру, тобто о 8 годині, ми приходимо до нашої ранкової телестудії, відбуваються останні приготування, звукорежисери перевіряють апаратуру, оператори налаштовують телекамери, стиліст робить зачіски та наносить грим, режисер погоджує сценарій із ведучими, а власне пара ведучих читає в цей час скоромовки. Робота кипить, а з 9:00 наші глядачі бачать роботу всіх тих, хто над «Ранком Нової Волині» працює. Після ефіру ми поспішаємо до нашої редакції, де вже треба готуватися до наступного ефіру, шукати цікавих гостей, актуальні та позитивні новини, адже саме це треба нашим глядачам зранку! А прокидатися треба аж о 6:30…
Прямий ефір: сценарій чи імпровізація?
Головні секрети щоденного телешоу Ранок Нової Волині від Михайла Кузьмича
У прямому ефірі є місце і сценарію, але левова частина – це, все ж таки, імпровізація, адже ніколи не знаєш напевне, що саме відповість твій партнер чи ранковий гість. Треба вчитися опановувати себе, менше хвилюватися, адже камера покаже усі недоліки чи страх. Тому підготовка – це 90 % усієї роботи!
Чи виникають в прямому ефірі позаштатні ситуації?
Постійно! Це ж життя. Гість не прийшов – швиденько шукаємо заміну. Якщо виникли технічні проблеми, яких неможливо передбачити – у нас працює чудова команда відеоінженерів і все швиденько ліквідовується так, що ніхто цього й не помічає.
Як задобрюєте режисера перед ефіром?
Режисер у нас чудовий, вона завжди у доброму гуморі, а ще у неї залізні нерви, тому що вона витримує екстраверсійну поведінку ведучих вже третій рік. Тому ранкова кава – це все, що вона хоче. Але щодня!
Традиційно в "Ранку" два красеня ведучих, а ось дівчат міняєте швиденько? Ви такі перебірливі чи вони самі втікають?
Тепер вже нас троє хлопців! Ви не повірите, але більшість наших дівчат дійсно пішли у декретні відпустки. Ми їх із нетерпінням чекаємо!
Хто працює над стилем ранкових ведучих?
Наш штатний стиліст-перукар, а також консультанти наших партнерів. Але іноді виникає у нас таке враження, що над стилем Микити працює якийсь циганський барон…
Як «розкрутити» продюсера на нову студію?
Три роки ми його «розкручували»… Він вирішив змилуватися над нашими слізними проханнями і разом із художником розробив макет, який потім і був втілений у те, що ви можете побачити зараз на своїх телеекранах або просто онлайн на сайті телеканалу: voltv.com.ua/tv-online.
Чи важко бути телеведучим? Які найголовніші риси потрібні для ведучого?
Так, звичайно, непросто. Треба бути ерудованим і всебічно розвиватися. Мати хобі, наприклад, ви не повірите, грати у мафію. Варто знаходити у своєму графіку час, щоб читати україномовні книги, переглядати нові фільми, слухати актуальну музику, читати пресу і просто бути у курсі всього, що відбувається в регіоні та світі. Наприклад, читаю зараз Генрі Форда «Моє життя та робота» і можу порадити переглянути цьогорічного переможця «Оскара» у номінації «Кращий фільм» – кінострічку «У центрі уваги» Томаса Маккарті. До речі, він саме про журналістику.
Яка каверзна ситуація згадується Вам найчастіше?
Чибар в ефірі – це завжди небезпечно! А якщо серйозно, то можу пригадати ситуацію, коли ми із моєю співведучою почали майже одночасно сміятися, та так, що не могли потім кілька хвилин зупинитися. Вже зараз і не згадаю, з чого ми сміялися, але цей незручний момент у прямому ефірі запам’ятався назавжди!
Розкажіть Ваш секрет бути завжди в хорошому настрої, і щодня дарувати його людям?
У цьому мені допоміг одного разу Кузьма Скрябін. Якось я брав у нього інтерв’ю і він сказав: «Треба щодня, прокидаючись, подумати про те, що якщо ти прикольний та веселий – за тобою потягнеться увесь світ». Щоразу згадую ці його слова. Тому прокидайтеся з усмішкою і з нею ж лягайте! І все буде добре!