ЖУРНАЛ
КУЛЬТУРНО
АНАЛІТИЧНИЙ
БУДЬТЕ ПОПЕРЕДУ СВОЇХ КОНКУРЕНТІВ! ГОВОРІТЬ ПРО СЕБЕ!
Станьте алхіміком
У кожного з нас час від часу виникає велике бажання зробити щось шалене. Так і в мене: я хотіла танцювати вальс у нічному парку, купатись під дощем, сидіти на даху, зустрічаючи світанок, хотіла б поїхати в аеропорт, придбати квиток та полетіти в теплі краї…
А за вікном йшов літній дощ. Повітря наповнювалось озоном. Кава встигла захолонути…треба менше її пити – тренер сварить. В голові прокручувалось два питання: «Саша, а чому назва в журналі така дивна? Її важко запам’ятати…А журнал-то престижний…», «Класний журнал, чому не випускаєш частіше?»
Престижний – крутилось в голові…
Частіше… Що мені потрібно для цього? Поставити повністю на продаж і зменшити тираж? Знайти спонсора? Брати більше рекламодавців, менший тираж і меншу вартість..? Ні – я не хочу швидкої халтури. Я хочу якісний продукт! Я не хочу випускати «сирий» матеріал. Я не хочу «різати» тираж. І тому ми знову на порозі змін. Ми змінюємо назву, покращуємо контент і змінюємо концепцію. Тепер у нас новий продукт. Кращий!
Через три роки... Начебто і не піарила масово свого часу улюблене дітище, і випускала скромним накладом. Що таке 2000 примірників... всього то 320 -350 кг живої ваги.
Але не дивлячись на те, сьогодні всім торочити – "... закрито на переоблік" – приблизно раз в тиждень лунає променистий дзвінок! «Олександро, коли вийде випуск? Ми з нетерпінням чекаємо! До слова – бронюйте місце на наступний».
Про що будемо писати? А знаєте, всі ми ходимо по Землі: хтось повільніше, хтось швидше, а хтось і зовсім сидить рівно та нерухомо на власній дупі. Але є інша категорія людей, яким не перешкода навіть горезвісний атмосферний стовп! Не виходить у них, бачте, довго перебувати в одному й тому ж стані. Вони постійно йдуть, біжать, їдуть, роблять гроші, літають, танцюють, займаються коханням і чого тільки ще не творять! Здійснюючи свої рухи, безперервно змінюючи місце розташування, рід занять і навіть часто статус, вони передають поступальну енергію земній кулі!
Я переконана, що саме ці люди примушують Землю крутитися! Про таких людей, які змогли осідлати життя ми і будемо говорити... щоб надихатись і розуміти, що треба перестати жалітись на країну, а потрібно більше «напрягатись», працювати, адже кожен з нас це і є країна! Ми будемо шукати можливі варіанти вирішення бізнесових проблем. Ми будемо писати нетривіальні статті. Про те, що буде важливим для людей в оновленій Україні. Хочеш змінити світ – почни з себе!
Дорогі друзі! Ми живемо в красивому і яскравому місті, де люди просякнуті творчістю та підприємництвом; із загадкових будинків віє приємним запахом історії...
Корупція та беззаконня… але що заважає кожному з нас взяти і змінити світ? Я впевнена, що якщо кожен з нас почне жити правомірно, перестане смітити на вулицях, безпідставно «кидатись» на людей навколо, почне займатись спортом, якісно виконувати свою роботу, говорити правду та тримати своє слово, то не потрібно буде чекати мани з небес – позитивні зміни таки відбудуться!
Потрібно самому, не відкладаючи, зараз же взяти і зламати в собі всі можливі перепони, виткані з страху, ліні і байдужості. Тобто змінити себе, покінчити з цим безладом і тим самим хоч трохи, але змінити світ на краще. Будьте впевненими в собі! Створюйте! Творіть! Зробіть свій крок до свободи!
Ми хочемо, щоб Ви задумалися над проблемами, порушеними у новому виданні, щоб усі... задумалися, розвивалися, знали, розуміли, усвідомлювали, допомагали, довіряли і разом з нами робили світ світлішим і добрішим. Адже це не так складно, правда?
Станьте алхіміком. Будьте господарем своїх бажань, думок і прагнень! Ви заслуговуєте казкового в цьому житті і обов'язково досягнете духовного і культурного розвитку.
З найсердечнішими вітаннями та побажаннями, щиро вдячна усім своїм колегам, партнерам, близьким за те, що надихаєте, за те, що ви є!
Головний редактор журналу Олександра Рудько
Журнал "EXS" має всеукраїнську реєстрацію, тобто має можливість реалізовуватись по всій Україні.
В 2015 році після проведеного соціального опитування, було здійснено ребрендинг. Сьогодні видання націлене на висвітлення економічно-політичного, соціального та культурного життя.
Видання реалізовується безкоштовно, по домовленості, в місцях великої прохідності людей для забезпечення максимальної читабельності (понад 536 точок у Волинській області та Києві), а також на точках продажу Волинської області.
Тема номера: «НА КОНТРАСТІ»
Слово редактора
З’явитись перед усім чесним народом в дизайнерській сукенці з тонесенького французького трикотажу, голою спиною, шлейфом, на височенних шпильках (ну а як же без цього атрибуту) та ядовито червоною помадою – все ж вважала, що хтось невдовзі викличе «6 палату». Та ба, оглянувши публіку та під впливом Львівського тижня моди зрозуміла, що навіть якби я була в костюмі зайчика з плейбою, все ж – наш народ «прохаваний» – їх цим вже не здивуєш і я, хвала Господу, виглядаю більше ніж скромно.) А мій кусок майже тюлі з Франції, котрий міг стати моїм самим смішним досвідом, одразу ж провалився в «прокаті».
Все ж, щоб ви не одягнули – усі вечірки закінчуються майже однаково. По-перше – один неправильний рух і ти батько. По - друге – один різкий рух в сторону і ти в червоному вині і з відірваним подолом. Мені пощастило: обійшлося без кольорових напоїв, на мене лишень пролила пару бокалів з шампанським вічно молода та п’яна Лєнка (прізвища не скажу з етичних міркувань) та всі, напевно, здогадаються й так. На цей раз я чогось подумала, що з таким характером вона могла б бути симпатичнішою. Ех – французький трикотаж – не водовідштовхуючий матеріал. Мені ще повезло, що вона не пила абсент…Зважаючи на те, що тонкий трикотаж, як кружево, чіпляється за дерев’яні предмети інтер’єру, ти додатково ризикуєш залишитись з занозою в сідниці. Все ж якийсь красунчик, зачепивши мій шикарний шлейф своїм китайським «ролексом», умудрився відірвати кусок спідниці…
Повернувшись додому, отримала повідомлення «Вконтакті» від знайомого по школі. «Саша, привіт! Не дивлячись на те, що пройшло багато років, мені до цих пір стидно за один свій поступок. На перерві я «зарядив» в тебе крейдою. І не дивлячись на те, що твоя подружка з географії трояк за семестр поставила, мені до цих пір перед тобою стидно. Я тоді просто ще не знав, як сказати, що ти мені подобаєшся.» І тут я подумала, як шкода, що моя подруга не була на цій вечірці. Вона б Лєнці явно більше трійки не поставила б!
Серпень 2014 р. (3(3))
Тема номера: «Сherchez la femme»
Слово редактора
Святкові дні в кожного з нас зазвичай асоціюються з сімейним застіллям, коли щоразу жіноча рука докладає чимало зусиль, щоб порадувати своїх коханих та близьких.
Жінка вдома, жінка в бізнесі, жінка в політиці...
Якщо чоловік поводить себе дивно, мотивація його дій не зрозуміла, кажуть –
«cherchez la femme» (шукайте жінку!). В сучасному ж суспільстві закладене природою призначення жінки дещо змінились – привіт фемінізму.
У сьогоденні успішна жінка повинна уміти отримати хорошу освіту, побудувати кар’єру, навчитись заробляти гроші – чим більше, тим краще, крім того – народити дітей, тримати дім в чистоті, порядку та підтримувати тепло домашнього вогнища.
За що боролись – те й отримуйте! Чоловіки ж видихають з полегшенням – жити їм
стало легше. Але рано радіти, бо ідейний прообраз жінки змінився. Тендітність, лагідність, турботливість та справжня жіночність витісняється чоловічими рисами характеру. В моді нині стервозні, чоловікоподібні жінки, котрі про себе самі можуть подбати. А як же бути чоловікам? Кого їм захищати? У них турбота про жінку закладена в крові і так чи інакше вони прагнуть її проявити. Чому б нам не дати їм таку можливість? Хочеться, на вулицях частіше зустрічати дівчат природної краси, зі справжніми людськими цінностями, по-жіночому одягнених, милих, тендітних, люблячих, таких щоб не
доводилось в їхніх образах шукати справжню жінку.
А чоловіки наші щоб насправді були сильними, впевненими, турботливими,
терплячими до наших жіночих примх та забаганок...
Можливо я говорю про банальні речі і занадто все ідеалізую − та все ж бажаю усім
миру, гармонії, злагоди та щирого кохання!
Квітень 2014 р. (2(2))
Тема номера: "Дебют"
Слово редактора
Випадковостей не існує – цей беззаперечний факт можна простежити, озираючись назад. Навіювання, сумніви, страх певним чином переслідують усіх, хто починає займатись якоюсь діяльністю при умові повної відповідальності не тільки перед самим собою, але й перед людьми, з якими взаємодієш. Тільки вперед, тільки на повну, максимальна напруга та шалене бажання – ось чим керувалась маленька команда редакції журналу «EXS», працюючи над дебютним випуском. Віра близьких людей, прихильність знайомих надихала чим дужче!
«EXS» - без прив’язки до персон та термінів. Що означає? Хм, багато гарних слів: експерт, експеримент, екскурс, ексклюзив, експромт, експонат, екстра, лекс… ну і, звісно, трішки історії, кохання.
Улюблений вірш навіяв на роздуми, а бо й справді: всі важливі фрази мають бути тихими, а дивні люди завжди великі, причини для щастя – не важливі, а правду почути можна вночі на кухні. Улюблені пісні співаємо хриплим голосом, всі важливі зустрічі – випадкові, треба відпускати тих, з ким не по дорозі. Затишний дім – не особняк точно! Якщо сильно вірити - обов’язково збудеться, якщо ж щось змінити – то все життя повністю, а саме важливе – не забувається… Геніальні думки завжди бредові, та все геніальне по факту просте.
А що ж до Нового року – чим не найкращий період для початку чогось нового? Саме в цей період модно давати обіцянки комусь або самим собі. Писати листи Діду Морозу. Записати бажання на папірці, спалити і в келих шампанського. От тут-то завжди починається – або президент заговориться, або бажань багато, або ж, як на зло – папір не горить і перший келих ігристого просто на просто заїдаєш бумагою…
Що б то таке загадати, та так, щоб 100% збулось? Треба грамотно продумати листа діду Морозу…
А тому бажаю: щоб на цей Новий рік точно всі стали добрішими та щасливішими, а я гарнішою. А ще - чоловіків розумніших і взагалі якогось атлета… от і відволіклась.)
Прошу також часу на рідних та близьких, більше спілкування без загальних фраз ні про що. Кохання без банальних розчарувань.
Сили духу, терпіння та такої наснаги, щоб в 24 години можна було б здійснити план, як за 48, а ще краще – за 72 години!
Бажаю також патологічного натхнення, масу ідей та вагон можливостей.
І, на кінець, прошу тебе, шановний Дідусь Мороз, зроби так, щоб з 31 грудня на 1-ше січня у мене було відчуття, що я святкую з тим, з ким треба!
З найсердечнішими вітаннями та побажаннями, щиро вдячна усім своїм колегам, партнерам, близьким за те, що надихаєте, за те, що ви є!
Грудень 2013 р. (1(1))